Історичні джерела
Місця де зберігають історичні джерела
https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-na-temu-miscya-de-zberigayut-istorichni-dzherela-36094.html
«Про що можна довідатися з сімейного фотоальбома.Генеологія"
Презентація
https://naurok.com.ua/rozrobka-uroku-ta-prezentaciya-z-istori-dlya-uchniv-5-klasu-na-temu-pro-scho-mozhna-dovidatisya-z-simeynogo-fotoalbomu-rodinne-derevo-2088.html
5 клас Історія України Тема: Про що можна довідатися із сімейного фотоальбому. Родинне дерево
Мета: навчити розповідати про історію свого роду, використовуючи сімейний фотоальбом та родинне дерево; викликати інтерес до дослідження історії свого роду.
Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Форма роботи: практичне заняття.
Обладнання: підручник, фотографії, роздавальний матеріал.
Основні поняття: фотографія, сімейний фотоальбом, родинне дерево.
Очікувані результати: учні зможуть розповідати про історію сім’ї та родинне дерево; добирати інформацію про минуле із сімейних фотографій.
Без роду нема народу.
Прислів’я
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань
Метод «Мікрофон»
Які вам відомі види історичних джерел?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з епіграфом
Прочитайте епіграф до уроку, записаний на дошці. Поясніть, як ви розумієте зміст прислів’я.
Слово вчителя
Тема нашого уроку — «Про що можна довідатися із сімейного фотоальбому. Родинне дерево». На сьогоднішньому уроці ми матимемо можливість дослідити історію свого роду. Також дізнаємося про те, яку історичну інформацію можуть розповісти старі фотографії.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Фотографія — історичне джерело.
2. Сімейний фотоальбом.
3. Родинне дерево.
1. Фотографія — історичне джерело
Загадка
Аркуші паперу, як кінострічки, вони зберігають моменти історичні. (ФотографіЇ)
Евристична бесіда
1) Чи можна фотографію назвати історичним джерелом? Власну думку обґрунтуйте.
2) Яку інформацію історики можуть прочитати на фотографіях?
3) Як ви гадаєте, чи можемо ми за допомогою фотографій дослідити історію України княжих або козацьких часів? Чому?
Формування умінь працювати з фотографіями
Методична порада. Учитель роздає учням пам’ятку «Правила роботи з фотографіями», яку вони вдома мають вклеїти в зошити. На наступному етапі учні «ланцюжком» читають в голос кожен пункт, учитель — коментує.
Правила роботи з фотографіями:
1) Які предмети та будівлі зображені на фотографії?
2) Що роблять люди, зображені на знімку?
3) Коли і де відбувалася подія, зображена на фотографії? Власну думку обґрунтуйте.
4) Чи позували люди для фотографії або це був випадковий знімок?
5) З якою метою зроблено фотографію?
6) Чи є на фотографії підпис? Про що він може розповісти?
7) Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте визначити час її появи.
8) На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує?
Робота з фотографією
Методична порада. Учитель пропонує учням проаналізувати одну з фотографій ХІХ—ХХ ст. Один учень біля дошки виконує завдання, користуючись пам’яткою «Правила роботи з фотографіями». Решта учнів працюють самостійно.
2. Сімейний фотоальбом
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Презентація сімейного фотоальбому
Методична порада. Кожний учень у хронологічній послідовності складає фотографії, що розповідають про історію його родини, створюючи таким чином сімейний фотоальбом. Бажано, щоб фотографії містили інформацію про різні покоління родини. Було б добре показати і широту географії роду, при цьому доцільно скористатися картою.
Учні презентують фотоальбом своєї родини, працюючи у парах або малих групах. Можливий варіант, коли презентація відбувається перед усім класом.
3. Родинне дерево
Поясніть значення українських прислів’їв і приказок про родину.
1) З родини йде життя людини.
2) Забудеш свій рід — усохне твій корінь.
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану
Евристична бесіда
1) Скільки поколінь вашої родини ви знаєте?
2) Чи знаєте ви, як звуть ваших бабусь/дідусів, прабабусь/прадідусів, прапрабабусь/прапрадідусів?
3) Якщо у вас обмаль інформації про історію родини, до кого з членів сім’ї потрібно звернутися для поповнення знань?
4) Що необхідно зробити із метою збереження для нащадків історії роду?
5) Що таке «родинне дерево»?
Родинне дерево — це схема походження сім’ї. (учні записують у зошит)
 |
Презентація родинного дерева біля «Галереї родинних дерев» на шкільному стенді
SHAPE \* MERGEFORMAT SHAPE \* MERGEFORMAT
V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
VІ. Підсумки уроку
Метод «Микрофон»
• фотографії є одним із видів історичних джерел;
• на фотознімках можна побачити вигляд будинків та міст, одяг та зачіски, предмети побуту певного історичного періоду;
• історія кожної сім’ї є частиною історії всієї країни;
• родинне дерево — це схема походження сім’ї.
VІІ. Домашнє завдання
1. Підручник.
2. Пошукове завдання. Використовуючи додаткову літературу, доберіть прислів’я і приказки про родину.
5 клас Історія України Урок №10
Тема: Які назви в моєму рідному селі нагадують про минуле
Мета:навчити використовувати набуті на попередніх уроках теоретичні знання для дослідження історії краю; використовувати стенди та експонати шкільного краєзнавчого музею села як джерело вивчення історії рідного краю; сприяти формуванню стійкого інтересу до дослідження історичного минулого краю
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форма уроку: практична робота
Обладнання: стенди, матеріали та експонати музею села, картосхема села, роздавальні матеріали
Основні поняття: рідний край, топоніми рідного краю
Люби і знай свій рідний край
І Оргмомент
ІІ Актуалізація попередніх знань
- Поясніть значення поняття «рідний край»
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
- Робота з епіграфом
- Слово вчителя: У кожної людини є мала Батьківщина. Це те велике місто чи маленьке село де вона народилася, де минуло її дитинство, де вона живе. Історія малої Батьківщини, нашого краю, є частиною нашої великої Батьківщини – України. Дослідження історичного минулого краю є не лише цікавим, а й важливим.
На сьогоднішньому уроці спробуємо дослідити історію свого рідного краю. Ми з’ясуємо походження історичних назв своєї місцевості із яких можна довідатися про давні часи.
ІV Вивчення нового матеріалу
План
1. Історико-географічні назви сіл Миронівської сільської ради
2. Історична обумовленість топонімів нашої місцевості.
3. Моя рідна вулиця.
1. Історико-географічні назви сіл Миронівської сільської ради
Дослідження історико-географічних назв сіл Миронівської сільської ради
Вчитель знайомить учнів з метою створення і роботою шкільного краєзнавчого музею.
Учні об’єднуються в 3 групи, які мають завдання дослідити походження назв свого села: Миронівка, Крупець, Шкирманівка.
Під час виконання завдання вони використовують інформацію стендів, експонати наявні в музеї, готують коротеньке повідомлення про села, використовуючи «Памятку « Правила дослідження назви населеного пункту».
Памятка.
Правила дослідження назви населеного пункту
1) Вкажіть назву населеного пункту.
2) Знайдіть його розташування на карті України.
3) У якому році/столітті було засновано місто/село?
4) Від якого слова походить назва населеного пункту?
5) Чи змінювалася назва населеного пункту? Коли це відбулося, із якими причинами пов’язано?
6) Чи змінювався статус населеного пункту? Із чим це було пов’язано?
Презентація результатів дослідження
Кожна група представляє результати своїх досліджень.
Матеріали для досліджень:
Миронівка
На початку 17 століття баейн річки Десна захоплюють польські феодали. Від жорстокої експлуатації польсько-литовських магнатів місцеве населення рятується втечами на менш заселені території.
Так на Сіверському Поліссі, серед лісів, річок, боліт і луків виникає і наше поселення Миронівка.
Згідно розповідей старожилів із покоління в покоління передаеється історія про те, як з'явилась назва нашого села.
До 1718 року тут було невеличке поселення із 5 дворів. Перший поселився Мирон, потім Єросі, третій якийсь Москаль, четвертий із Орла, п'ятий невідомо хто і звідки.
В 1718р. Петро І проводив перепис населення. Комісія по перепису прийшла і в цей хутір. Зібрали домогосподарів і почали питати, хто ж тут побудував перший хату. Відповів Мирон:
- Я побудував перший.
Комісія записала: ваше ім'я Мирон, то прізвище буде Мироненко і хутір ваш буде називатися Миронівка. Другий Єросі - прізвище Єрошенко, третій Москаль - Москаленко, четвертий із Орла - прізвище Орел. П'ятий не був присутній під час перепису тому, що він жив далі в лісі, на поляні. Комісія сказала: "Передайте цьому п'ятому, що його прізвище буде Полевик.
Так утворився хутір Миронівка.
Існує ще одна версія щодо назви села. Деякі сторожили говорили, що назва села походить від прізвища капітана Міронова із військ Петра І, який загинув тут разом зі своєю ротою під час війни зі шведами у 1708 році чи то в районі озера "Галое" (зараз там болото), чи то біля Миронівського болотища.
Третя версія назви села походить від імені гетьмана Мирона, який керував на Поліссі наприкінці 17 ст. і, можливо, наше поселення було його володінням.
Крупеиь
|
В 1739 році неподалік від села Миронівка на річці Шостка був побудований пороховий завод, який випускав чорний порох - крупку. Поселення біля нього спочатку називали Крупець, а з 1848 року - Капсуль.
В 1808 році керівництво Шосткинського порохового заводу, з метою протипожежної безпеки, запропонувала частині робітникам заводу, що мали будинки з солом'яними дахами, переселитися далі від заводу в зручні для них місця на землях Артилерщини, які належали заводу. При цьому переселенцям виділили всі необхідні матеріали і гроші.
Так з 1808 року поряд з Миронівкою з'являється поселення Крупець.
Шкирманівка
На місці сучасної Шкирманівки поселення виникло після відміни кріпосного права 1861 року. Стара Шкирманівка згадується в указі І.Мазепи від 3 липня 1699 року, про надання земель для побудови млина козаку Івану Скирманту на річці Уска (Вузька) зараз Усок.
Коли ділили землю в 1961 році, селяни поселення землевласників Шкирманів (тепер там немає ніяких поселень, а територія називається Стара Шкирманівка або Вершина) підкупили землемірів і вони ім наділили землі Миронівських володінь, блище до селища Шостка.
Так майже поряд з Миронівкою і Крупцем з'явилось нове поселення Шкирманівка.
2.Історична обумовленість топонімів нашої місцевості.
(Вчитель розповідає на прикладі місцевого матеріалу)
Село Локотки - одержали назву вiд рiчки Локотки - рiчки, яка на протязi двох з половиною верств в семi мiсцях окреслює ламану лiнiю подiбно руцi зiгнутiй бiля локтя. На початку ХУІIст. в Локотках була вже церква i Локотки як хутiр був на картi, складенiй в першiй половинi ХУІІ ст. вiдомим французьким iнженером Бопланом. Наші односельці були прихожанами цієї церкви. Про це можна дiзнатися з книги I.Таньського “Село Локотки (Глухiвського повiту)” вмiщену в “Записках Чернiгiвського губернiйського статистичного комiтета (книга 1 Чернiгiв 1866р.)
Кудоярова гора – унікальна, округлена гора, має потужній осадовий чохол, розташована поблизу річки Івотка, на якій нібито розбійник Кудояр заховав великий клад із скарбами відомості про такі схованки відомі з часів Івана Грозного, за часів якого і жив Кудояр.
Галоє – в минулому невеличке лісове озера, льодовикового походження. Нині – болото, яке під час сухого літа пересихає. Згідно з легендою тут загинув капітан Миронов під час Північної війни, на честь якого і названо село Миронівка.
SHAPE \* MERGEFORMAT 
Гута – рівнинна місцевість на околиці, де в давнину жили скловарі, які виготовляли гутове скло. За словами старожилів тут були скловарні, оскільки поверхня містить значні піщані відклади. Нині залишилось декілька могил, плодові дерева та розвалини.
Волока – урочище Велика Волока – так називалась ділянка землі общини. Це були лани по 16-21 га / згідно з „Уставу на волоки” 1557р.- виданого литовським урядом/.
Балган – лісовий ландшафт з невеличким ставком, поблизу якого розміщене лісництво. Балганом називали пристрій для розпилювання лісу, інші твердять, що назва походить від слова „балаган” – шатро для спалювання лісу і отримання дерев”яного вугілля.
Вершина - невеличке природнє підняття на якій раніше знаходилася садиба поміщика Шкирмана. На території садиби був старовинний завод по виробництву пороху, ще до появи Шосткинського порохового заводу /кінець 17 початок 18 ст./ Нині це мальовнича лісова місцевість.
Криниця - знижена місцевість; цілюще джерело, яке утворилося у руслі невеликої річки ,Борщавець. Вода навіяна надприродними духовними силами і вважається святою. Щороку на Маковія криниця освячується і є місцем народного гуляння.
3. Моя рідна вулиця
Учні розповідають про назву вулиці, на якій вони проживають. Переглядають фото своєї вулиці. Показують її на карто-схемі села з допомогою вчителя .
V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу.
Учні діляться враженнями про урок, розповідають що нового вони дізналися, показують на картосхемі свої населені пункти та вулиці.
Загадка
Крокуєш — попереду лежить,
Озирнешся — додому біжить.
Озирнешся — додому біжить.
(Вулиця)
Творче завдання (Якщо є час, або в Д/З)
Уявіть, що оголошено конкурс на кращу назву населеного пункту, у якому ви проживаєте. Яку б назву ви запропонували? Власну думку обґрунтуйте.
VІ. Домашнє завдання
Прочитати в підручнику стор 51-53.
Творче завдання: Скласти розповідь про походження історичних назв краю.
або *Скласти кросворд із історично-географічних назв рідного краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар